| ← Romans (7/16) → |
| 1. | Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе? |
| 2. | Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. |
| 3. | Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові. |
| 4. | Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові. |
| 5. | Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти. |
| 6. | А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви. |
| 7. | Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай. |
| 8. | Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. |
| 9. | А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив, |
| 10. | а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, |
| 11. | бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив. |
| 12. | Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. |
| 13. | Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь. |
| 14. | Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх. |
| 15. | Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю. |
| 16. | А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий, |
| 17. | а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. |
| 18. | Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. |
| 19. | Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. |
| 20. | Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. |
| 21. | Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. |
| 22. | Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, |
| 23. | та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. |
| 24. | Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти? |
| 25. | Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному... |
| ← Romans (7/16) → |