| ← Romans (2/16) → |
| 1. | Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш. |
| 2. | А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке. |
| 3. | Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого? |
| 4. | Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння? |
| 5. | Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога, |
| 6. | що кожному віддасть за його вчинками: |
| 7. | тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне, |
| 8. | а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів. |
| 9. | Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена, |
| 10. | а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові. |
| 11. | Бо не дивиться Бог на обличчя! |
| 12. | Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом. |
| 13. | Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть. |
| 14. | Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон, |
| 15. | що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну, |
| 16. | дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа. |
| 17. | Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом, |
| 18. | і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону, |
| 19. | і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві, |
| 20. | виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі. |
| 21. | Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! |
| 22. | Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство! |
| 23. | Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону! |
| 24. | Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано. |
| 25. | Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням. |
| 26. | Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання? |
| 27. | І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням? |
| 28. | Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, |
| 29. | але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога. |
| ← Romans (2/16) → |