←  Psalms (89/150)  →
1. Навчальна пісня Етана езрахеяннина.
2. Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
3. Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
4. Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
5. Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
6. і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
7. бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
8. Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
9. Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
10. Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
11. Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
12. Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
13. Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
14. Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
15. Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
16. Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
17. Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
18. бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
19. бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
20. Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
21. знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
22. щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
23. Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
24. його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
25. із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
26. і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
27. Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
28. Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
29. Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
30. і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
31. Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
32. коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
33. тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
34. А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
35. не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
36. Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
37. повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
38. як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
39. А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
40. Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
41. всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
42. Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
43. Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
44. і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
45. Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
46. скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
47. Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
48. Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
49. Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
50. Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
51. Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
52. якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
←  Psalms (89/150)  →