← Psalms (71/150) → |
1. | До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений! |
2. | визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене, |
3. | стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя! |
4. | Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене, |
5. | Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого! |
6. | На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно! |
7. | Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона! |
8. | Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности! |
9. | Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене, |
10. | бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом, |
11. | говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!... |
12. | Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені! |
13. | Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого! |
14. | А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу! |
15. | Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю, |
16. | буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою! |
17. | Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої. |
18. | А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої! |
19. | Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі? |
20. | Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш, |
21. | Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене! |
22. | А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів! |
23. | Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував! |
24. | Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене! |
← Psalms (71/150) → |