| ← Psalms (58/150) → |
| 1. | Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. |
| 2. | Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите? |
| 3. | Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі. |
| 4. | Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці, |
| 5. | їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє, |
| 6. | що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного! |
| 7. | Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи, |
| 8. | нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі, |
| 9. | бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! |
| 10. | Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену! |
| 11. | А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє! і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі! |
| ← Psalms (58/150) → |