| ← Psalms (57/150) → |
| 1. | Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. |
| 2. | Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! |
| 3. | Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. |
| 4. | Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою |
| 5. | на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч. |
| 6. | Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! |
| 7. | Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села. |
| 8. | Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе! |
| 9. | Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю! |
| 10. | Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами, |
| 11. | бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар! Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! |
| ← Psalms (57/150) → |