| ← Psalms (56/150) → |
| 1. | Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. |
| 2. | Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене! |
| 3. | Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене! |
| 4. | Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, |
| 5. | я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені? |
| 6. | Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло: |
| 7. | слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою, |
| 8. | так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! |
| 9. | Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй? |
| 10. | Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені, |
| 11. | і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу! |
| 12. | На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені? |
| 13. | На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом? |
| ← Psalms (56/150) → |