← Psalms (44/150) → |
1. | Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. |
2. | Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх: |
3. | Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив! |
4. | Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав! |
5. | Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова: |
6. | Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, |
7. | бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, |
8. | але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш! |
9. | Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села, |
10. | та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами: |
11. | Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток... |
12. | Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів, |
13. | Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив! |
14. | Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць, |
15. | Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас... |
16. | Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє, |
17. | через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника... |
18. | Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили, |
19. | не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги! |
20. | Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню, |
21. | чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого? |
22. | Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця, |
23. | що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних... |
24. | Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди! |
25. | Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту? |
26. | Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою! |
← Psalms (44/150) → |