| ← Psalms (44/150) → |
| 1. | Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. |
| 2. | Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх: |
| 3. | Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив! |
| 4. | Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав! |
| 5. | Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова: |
| 6. | Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, |
| 7. | бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, |
| 8. | але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш! |
| 9. | Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села, |
| 10. | та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами: |
| 11. | Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток... |
| 12. | Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів, |
| 13. | Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив! |
| 14. | Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць, |
| 15. | Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас... |
| 16. | Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє, |
| 17. | через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника... |
| 18. | Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили, |
| 19. | не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги! |
| 20. | Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню, |
| 21. | чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого? |
| 22. | Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця, |
| 23. | що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних... |
| 24. | Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди! |
| 25. | Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту? |
| 26. | Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою! |
| ← Psalms (44/150) → |