← Psalms (39/150) → |
1. | Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. |
2. | Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний. |
3. | Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений. |
4. | Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком: |
5. | Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру! |
6. | Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села. |
7. | У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте! |
8. | А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона! |
9. | Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного! |
10. | Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, |
11. | забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь... |
12. | Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села. |
13. | Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене! |
← Psalms (39/150) → |