| ← Psalms (38/150) → |
| 1. | Псалом Давидів. На пам'ятку. |
| 2. | Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді, |
| 3. | бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене... |
| 4. | Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх, |
| 5. | бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої, |
| 6. | смердять та гниють мої рани з глупоти моєї... |
| 7. | Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний, |
| 8. | бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця... |
| 9. | Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого... |
| 10. | Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе. |
| 11. | Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною... |
| 12. | Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль... |
| 13. | Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе! |
| 14. | А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває... |
| 15. | і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має, |
| 16. | бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій! |
| 17. | Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя! |
| 18. | Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя, |
| 19. | бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я! |
| 20. | А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги... |
| 21. | Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром... |
| 22. | Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє! |
| ← Psalms (38/150) → |