← Psalms (37/150) → |
1. | Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних, |
2. | бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть! |
3. | Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй! |
4. | Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання! |
5. | На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, |
6. | і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь. |
7. | Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі. |
8. | Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло, |
9. | бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують! |
10. | А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його, |
11. | а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим! |
12. | Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами, |
13. | та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день! |
14. | Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, |
15. | та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки! |
16. | Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох, |
17. | бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає! |
18. | Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки, |
19. | за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть. |
20. | Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони! |
21. | Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає, |
22. | бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть! |
23. | Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; |
24. | коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь. |
25. | Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. |
26. | Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення. |
27. | Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! |
28. | Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине! |
29. | Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній. |
30. | Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право, |
31. | Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться. |
32. | А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його, |
33. | та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його. |
34. | Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні. |
35. | Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево, |
36. | та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов! |
37. | Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність, |
38. | переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине! |
39. | А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття, |
40. | і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони! |
← Psalms (37/150) → |