← Psalms (141/150) → |
1. | Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе! |
2. | Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня! |
3. | Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх! |
4. | Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками! |
5. | Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла. |
6. | Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони... |
7. | Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу. |
8. | Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя! |
9. | Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників! |
10. | Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину! |
← Psalms (141/150) → |