| ← Psalms (131/150) → |
| 1. | Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене! |
| 2. | Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя! |
| 3. | Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки! |
| ← Psalms (131/150) → |