| ← Psalms (126/150) → |
| 1. | Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні... |
| 2. | Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними! |
| 3. | Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми! |
| 4. | Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь! |
| 5. | Хто сіє з слізьми, зо співом той жне: |
| 6. | все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої! |
| ← Psalms (126/150) → |