| ← Psalms (123/150) → |
| 1. | Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш! |
| 2. | Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами! |
| 3. | Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились! |
| 4. | Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!... |
| ← Psalms (123/150) → |