←  Psalms (119/150)  →
1. Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
2. Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
3. і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
4. Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
5. Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
6. не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
7. Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
8. Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
9. Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
10. Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
11. Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
12. Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
13. Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
14. З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
15. Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
16. Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
17. Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
18. Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
19. На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20. Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
21. Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
22. Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
23. Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
24. і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
25. Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
26. Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
27. Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
28. Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29. Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
30. Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
31. До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
32. Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
33. Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
34. Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
35. Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
36. Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
37. Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
38. Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39. Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
40. Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
41. і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42. і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
43. і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
44. А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
45. і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
46. і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
47. і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48. і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
49. Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50. Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
51. Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
52. Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
53. Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
54. Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
55. Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
56. Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
57. Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
58. Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59. Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
60. Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
61. Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
62. Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
63. Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
64. Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
65. Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66. Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
67. Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68. Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
69. Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
70. Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
71. Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
72. Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73. Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
74. Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
75. Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
76. Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
77. Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
78. Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
79. До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
80. Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
81. Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
82. За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
83. Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
84. Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
85. Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
86. Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
87. Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
88. Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89. Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90. З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91. усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92. Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93. Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94. Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95. Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96. Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
97. Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98. Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99. Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100. Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101. Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102. Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103. Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104. Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
105. Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
106. Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
107. Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
108. Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
109. У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
110. Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
111. Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
112. Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
113. Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
114. Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
115. Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
116. За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
117. Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
118. Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
119. Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
120. Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
121. Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
122. Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
123. Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124. Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
125. Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
126. Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
127. Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
128. Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
129. Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
130. Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131. Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
132. Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
133. Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
134. Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
135. Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
136. Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
137. Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
138. бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
139. Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
140. Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141. Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
142. Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
143. Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
144. Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
145. Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
146. Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
147. Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
148. Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149. Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
150. Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
151. та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
152. Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
153. Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
154. Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155. Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
156. Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
157. Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
158. Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
159. Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
160. Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
161. Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
162. Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
163. Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
164. Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
165. Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
166. На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
167. Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
168. Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
169. Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170. Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
171. Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
172. Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
173. Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
174. Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
175. Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
176. Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...
←  Psalms (119/150)  →