← Psalms (102/150) → |
1. | Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. |
2. | Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе! |
3. | Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене! |
4. | Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі... |
5. | Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій... |
6. | Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості... |
7. | Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн! |
8. | Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі... |
9. | Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене! |
10. | і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую, |
11. | через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене... |
12. | Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава! |
13. | А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід. |
14. | Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець, |
15. | бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили! |
16. | і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї. |
17. | Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй. |
18. | До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить. |
19. | Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа, |
20. | бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес, |
21. | щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити, |
22. | щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його, |
23. | коли разом зберуться народи й держави служити Господеві. |
24. | Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив... |
25. | Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки. |
26. | Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук, |
27. | позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони... |
28. | Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться! Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм! |
← Psalms (102/150) → |