| ← Proverbs (9/31) → |
| 1. | Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала. |
| 2. | Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила. |
| 3. | Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських: |
| 4. | Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому: |
| 5. | Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала! |
| 6. | Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму! |
| 7. | Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. |
| 8. | Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе. |
| 9. | Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости! |
| 10. | Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум, |
| 11. | бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя. |
| 12. | Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш! |
| 13. | Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає! |
| 14. | Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста, |
| 15. | щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує: |
| 16. | Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому: |
| 17. | Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб... |
| 18. | І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!... |
| ← Proverbs (9/31) → |