← Proverbs (30/31) → |
1. | Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я! |
2. | Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму, |
3. | і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих... |
4. | Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш? |
5. | Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має. |
6. | До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти. |
7. | Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру: |
8. | віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, |
9. | щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога. |
10. | Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став. |
11. | Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє, |
12. | покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите, |
13. | покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися! |
14. | Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі! |
15. | Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить: |
16. | шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь! |
17. | Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть! |
18. | Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю: |
19. | дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!... |
20. | Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!... |
21. | Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: |
22. | під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться, |
23. | під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!... |
24. | Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі: |
25. | мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом; |
26. | борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять; |
27. | немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить; |
28. | павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських! |
29. | Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири: |
30. | лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким, |
31. | осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо! |
32. | Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста! |
33. | Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку. |
← Proverbs (30/31) → |