← Proverbs (3/31) → |
1. | Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце, |
2. | бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою! |
3. | Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого, |
4. | і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини! |
5. | Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! |
6. | Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. |
7. | Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого! |
8. | Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх. |
9. | Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, |
10. | і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим! |
11. | Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем, |
12. | бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина! |
13. | Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, |
14. | бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, |
15. | дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. |
16. | Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її. |
17. | Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир. |
18. | Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її! |
19. | Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив. |
20. | Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари. |
21. | Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність, |
22. | і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї, |
23. | Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться! |
24. | Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон. |
25. | Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде, |
26. | бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку! |
27. | Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, |
28. | не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою. |
29. | Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить. |
30. | Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі. |
31. | Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай, |
32. | бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба. |
33. | Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить, |
34. | з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає. |
35. | Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором. |
← Proverbs (3/31) → |