← Proverbs (23/31) → |
1. | Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, |
2. | і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера: |
3. | не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий! |
4. | Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це, |
5. | свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... |
6. | Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його, |
7. | бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою, |
8. | той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш! |
9. | Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх. |
10. | Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля, |
11. | бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою! |
12. | Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей. |
13. | Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре: |
14. | ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш. |
15. | Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, |
16. | і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне. |
17. | Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього, |
18. | бо існує майбутнє, і надія твоя не загине. |
19. | Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. |
20. | Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, |
21. | бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття. |
22. | Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. |
23. | Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. |
24. | Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним. |
25. | Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила. |
26. | Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої. |
27. | Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка. |
28. | І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми. |
29. | В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? |
30. | У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. |
31. | Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, |
32. | кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, |
33. | пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... |
34. | І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. |
35. | І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж... |
← Proverbs (23/31) → |