| ← Proverbs (20/31) → |
| 1. | Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий. |
| 2. | Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає. |
| 3. | Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає. |
| 4. | Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема. |
| 5. | Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує. |
| 6. | Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде? |
| 7. | У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його! |
| 8. | Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима. |
| 9. | Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха? |
| 10. | Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа. |
| 11. | Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий. |
| 12. | Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє. |
| 13. | Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься! |
| 14. | Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном. |
| 15. | Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд. |
| 16. | Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав. |
| 17. | Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її. |
| 18. | Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами. |
| 19. | Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої. |
| 20. | Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви! |
| 21. | Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений! |
| 22. | Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі. |
| 23. | Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі. |
| 24. | Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою? |
| 25. | Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати. |
| 26. | Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук. |
| 27. | Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує. |
| 28. | Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю. |
| 29. | Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина. |
| 30. | Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота. |
| ← Proverbs (20/31) → |