| ← Proverbs (17/31) → |
| 1. | Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою. |
| 2. | Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок. |
| 3. | Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує. |
| 4. | Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного. |
| 5. | Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини. |
| 6. | Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки. |
| 7. | Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива. |
| 8. | Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому. |
| 9. | Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів. |
| 10. | На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів. |
| 11. | Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. |
| 12. | Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його. |
| 13. | Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому. |
| 14. | Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її! |
| 15. | Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні. |
| 16. | Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема? |
| 17. | Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом. |
| 18. | Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого. |
| 19. | Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. |
| 20. | Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло. |
| 21. | Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого. |
| 22. | Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості. |
| 23. | Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя. |
| 24. | З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі. |
| 25. | Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість. |
| 26. | Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість! |
| 27. | Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина. |
| 28. | І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним. |
| ← Proverbs (17/31) → |