←  Proverbs (11/31)  →
1. Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2. Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3. Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4. Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5. Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6. Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7. При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8. Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9. Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10. Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11. Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12. Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13. Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14. Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15. Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16. Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17. Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18. Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19. Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20. Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21. Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22. Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23. Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24. Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25. Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26. Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27. Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28. Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29. Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30. Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31. Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
←  Proverbs (11/31)  →