| Philippians (1/4) → | 
| 1. | Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами: | 
| 2. | благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! | 
| 3. | Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас, | 
| 4. | і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами, | 
| 5. | за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер. | 
| 6. | Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса. | 
| 7. | Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті. | 
| 8. | Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса. | 
| 9. | І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні, | 
| 10. | щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня, | 
| 11. | наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу. | 
| 12. | Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії, | 
| 13. | бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа. | 
| 14. | А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно. | 
| 15. | Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують; | 
| 16. | а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії; | 
| 17. | а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх. | 
| 18. | Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти. | 
| 19. | Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа, | 
| 20. | через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю. | 
| 21. | Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання. | 
| 22. | А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати. | 
| 23. | Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше. | 
| 24. | А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас. | 
| 25. | І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі, | 
| 26. | щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас. | 
| 27. | Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську, | 
| 28. | і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога! | 
| 29. | Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього, | 
| 30. | маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене. | 
| Philippians (1/4) → |