| ← Numbers (35/36) → | 
| 1. | І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи: | 
| 2. | Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам. | 
| 3. | І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини. | 
| 4. | А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо. | 
| 5. | І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська. | 
| 6. | А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста. | 
| 7. | Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська. | 
| 8. | А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам. | 
| 9. | І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 
| 10. | Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю, | 
| 11. | то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне. | 
| 12. | І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою. | 
| 13. | А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас. | 
| 14. | Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища. | 
| 15. | Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне. | 
| 16. | А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник. | 
| 17. | А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник. | 
| 18. | Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник. | 
| 19. | Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його. | 
| 20. | А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре, | 
| 21. | або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його. | 
| 22. | А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям, | 
| 23. | або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла, | 
| 24. | то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами. | 
| 25. | І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою. | 
| 26. | А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був, | 
| 27. | і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови! | 
| 28. | Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого. | 
| 29. | І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях. | 
| 30. | Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть. | 
| 31. | І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий. | 
| 32. | І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика. | 
| 33. | І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив. | 
| 34. | І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих! | 
| ← Numbers (35/36) → |