| ← Numbers (12/36) → |
| 1. | І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку. |
| 2. | І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь. |
| 3. | А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі. |
| 4. | І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли. |
| 5. | І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони. |
| 6. | І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду. |
| 7. | Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений! |
| 8. | Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба? |
| 9. | І запалав гнів Господній на них, і Він пішов, |
| 10. | а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена! |
| 11. | І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились! |
| 12. | Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її. |
| 13. | І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її! |
| 14. | І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться. |
| 15. | І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям. |
| 16. | А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран. |
| ← Numbers (12/36) → |