| ← Matthew (6/28) → |
| 1. | Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. |
| 2. | Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! |
| 3. | А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, |
| 4. | щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. |
| 5. | А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! |
| 6. | А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. |
| 7. | А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. |
| 8. | Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання! |
| 9. | Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, |
| 10. | нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. |
| 11. | Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. |
| 12. | І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. |
| 13. | І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь. |
| 14. | Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. |
| 15. | А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. |
| 16. | А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! |
| 17. | А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, |
| 18. | щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. |
| 19. | Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. |
| 20. | Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. |
| 21. | Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! |
| 22. | Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. |
| 23. | А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява! |
| 24. | Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні. |
| 25. | Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? |
| 26. | Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? |
| 27. | Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? |
| 28. | І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. |
| 29. | А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. |
| 30. | І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! |
| 31. | Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? |
| 32. | Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. |
| 33. | Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. |
| 34. | Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! |
| ← Matthew (6/28) → |