← Matthew (11/28) → |
1. | І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати. |
2. | Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, |
3. | щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? |
4. | Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: |
5. | Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина... |
6. | І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме! |
7. | Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його? |
8. | Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських. |
9. | По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. |
10. | Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! |
11. | Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього! |
12. | Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. |
13. | Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. |
14. | Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти. |
15. | Хто має вуха, нехай слухає! |
16. | До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим, |
17. | і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви... |
18. | Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має. |
19. | Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами. |
20. | Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: |
21. | Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. |
22. | Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! |
23. | А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. |
24. | Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!... |
25. | Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. |
26. | Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! |
27. | Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. |
28. | Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! |
29. | Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. |
30. | Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! |
← Matthew (11/28) → |