← Leviticus (27/27) |
1. | І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
2. | Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа, |
3. | то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині; |
4. | а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів. |
5. | А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів. |
6. | А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла. |
7. | А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів. |
8. | А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик. |
9. | А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами. |
10. | Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами. |
11. | А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком, |
12. | і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде. |
13. | А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою. |
14. | А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане. |
15. | А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його. |
16. | А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла. |
17. | Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю. |
18. | А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї. |
19. | А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його. |
20. | А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене. |
21. | І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним. |
22. | А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його, |
23. | то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа. |
24. | В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі. |
25. | А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель. |
26. | Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно! |
27. | А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю. |
28. | Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа. |
29. | Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите. |
30. | А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа! |
31. | А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї. |
32. | А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа. |
33. | Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене. |
34. | Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі. |
← Leviticus (27/27) |