| ← Leviticus (24/27) → |
| 1. | І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 2. | Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду. |
| 3. | Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь! |
| 4. | На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди. |
| 5. | І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач. |
| 6. | І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем, |
| 7. | і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа. |
| 8. | Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт. |
| 9. | І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова. |
| 10. | І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином. |
| 11. | І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени. |
| 12. | І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні. |
| 13. | І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
| 14. | Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада. |
| 15. | А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх. |
| 16. | А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий. |
| 17. | І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий. |
| 18. | А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя. |
| 19. | І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому: |
| 20. | зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому. |
| 21. | А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий. |
| 22. | Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш! |
| 23. | І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві. |
| ← Leviticus (24/27) → |