←  Leviticus (22/27)  →
1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2. Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь!
3. Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь!
4. Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,
5. або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,
6. особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.
7. А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.
8. Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь!
9. І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх!
10. А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.
11. А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.
12. А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
13. А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
14. А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
15. і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,
16. і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.
17. І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
18. Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,
19. то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.
20. Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.
21. А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:
22. сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.
23. А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.
24. А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.
25. І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.
26. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
27. Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.
28. А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.
29. А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.
30. Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь!
31. І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь!
32. І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас,
33. що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь!
←  Leviticus (22/27)  →