← Leviticus (22/27) → |
1. | І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
2. | Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь! |
3. | Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь! |
4. | Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання, |
5. | або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, |
6. | особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді. |
7. | А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його. |
8. | Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь! |
9. | І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх! |
10. | А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів. |
11. | А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб. |
12. | А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів. |
13. | А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його. |
14. | А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі, |
15. | і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві, |
16. | і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх. |
17. | І промовляв Господь до Мойсея, говорячи: |
18. | Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення, |
19. | то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз. |
20. | Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас. |
21. | А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній: |
22. | сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа. |
23. | А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові. |
24. | А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того. |
25. | І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас. |
26. | І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
27. | Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа. |
28. | А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня. |
29. | А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна. |
30. | Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь! |
31. | І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь! |
32. | І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас, |
33. | що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь! |
← Leviticus (22/27) → |