| ← Jeremiah (23/52) → |
| 1. | Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь! |
| 2. | Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь! |
| 3. | А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться. |
| 4. | І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь! |
| 5. | Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить. |
| 6. | За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша. |
| 7. | Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського, |
| 8. | а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі. |
| 9. | Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів... |
| 10. | Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда... |
| 11. | Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь. |
| 12. | Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь... |
| 13. | А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля! |
| 14. | А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора... |
| 15. | Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі! |
| 16. | Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх. |
| 17. | Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас! |
| 18. | А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув? |
| 19. | Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде... |
| 20. | Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це! |
| 21. | Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують. |
| 22. | А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків. |
| 23. | Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека? |
| 24. | Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь. |
| 25. | Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!... |
| 26. | Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця? |
| 27. | Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення. |
| 28. | Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, що соломі до збіжжя? говорить Господь. |
| 29. | Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує? |
| 30. | Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного. |
| 31. | Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня! |
| 32. | Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь.... |
| 33. | А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнє пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь. |
| 34. | А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю! |
| 35. | Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив? |
| 36. | А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога. |
| 37. | Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив? |
| 38. | Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляє Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар, |
| 39. | тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця... |
| 40. | І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!... |
| ← Jeremiah (23/52) → |