| ← Isaiah (9/66) → |
| 1. | Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! |
| 2. | Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич! |
| 3. | Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма. |
| 4. | Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню! |
| 5. | Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. |
| 6. | Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить! |
| 7. | Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля, |
| 8. | і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця: |
| 9. | Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами! |
| 10. | Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував: |
| 11. | Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його! |
| 12. | Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота... |
| 13. | Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня. |
| 14. | Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст. |
| 15. | І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними. |
| 16. | Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!... |
| 17. | Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму... |
| 18. | Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!... |
| 19. | І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого: |
| 20. | Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!... |
| ← Isaiah (9/66) → |