| ← Isaiah (32/66) → |
| 1. | Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям. |
| 2. | І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі... |
| 3. | І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають! |
| 4. | І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно. |
| 5. | Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний, |
| 6. | бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого! |
| 7. | А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право, |
| 8. | а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному. |
| 9. | Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого! |
| 10. | Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде! |
| 11. | Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах! |
| 12. | За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний... |
| 13. | На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому... |
| 14. | Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід, |
| 15. | аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс! |
| 16. | Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда. |
| 17. | І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки. |
| 18. | І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку. |
| 19. | І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину... |
| 20. | Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю! |
| ← Isaiah (32/66) → |