| ← Isaiah (24/66) → |
| 1. | Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує. |
| 2. | І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник. |
| 3. | Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав, |
| 4. | засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі... |
| 5. | Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного... |
| 6. | Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося... |
| 7. | Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають, |
| 8. | спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел! |
| 9. | При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває... |
| 10. | Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти... |
| 11. | На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла, |
| 12. | позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама... |
| 13. | Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився. |
| 14. | Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря. |
| 15. | Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого! |
| 16. | Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно! |
| 17. | Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі! |
| 18. | І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли... |
| 19. | Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась... |
| 20. | Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане! |
| 21. | І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі, |
| 22. | і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені! |
| 23. | Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його! |
| ← Isaiah (24/66) → |