| ← Isaiah (21/66) → |
| 1. | Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного. |
| 2. | Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець. |
| 3. | Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь. |
| 4. | Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття. |
| 5. | Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть! |
| 6. | Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе. |
| 7. | І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною. |
| 8. | І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі! |
| 9. | Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю! |
| 10. | О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого. |
| 11. | Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі? |
| 12. | А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть! |
| 13. | Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів. |
| 14. | Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом! |
| 15. | Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни. |
| 16. | Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться. |
| 17. | А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив. |
| ← Isaiah (21/66) → |