| ← Hebrews (11/13) → |
| 1. | А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого. |
| 2. | Бо нею засвідчені старші були. |
| 3. | Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. |
| 4. | Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє. |
| 5. | Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив. |
| 6. | Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. |
| 7. | Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона. |
| 8. | Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. |
| 9. | Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, |
| 10. | бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець. |
| 11. | Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав. |
| 12. | Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря. |
| 13. | Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки. |
| 14. | Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини. |
| 15. | І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись. |
| 16. | Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто. |
| 17. | Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого, |
| 18. | що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі. |
| 19. | Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз. |
| 20. | Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава. |
| 21. | Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла. |
| 22. | Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів. |
| 23. | Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого. |
| 24. | Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової. |
| 25. | Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. |
| 26. | Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду. |
| 27. | Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить. |
| 28. | Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених. |
| 29. | Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились. |
| 30. | Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх. |
| 31. | Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів. |
| 32. | І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків, |
| 33. | що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували, |
| 34. | силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців; |
| 35. | жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння; |
| 36. | а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці. |
| 37. | Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. |
| 38. | Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних. |
| 39. | І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли, |
| 40. | бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали. |
| ← Hebrews (11/13) → |