← Genesis (41/50) → |
1. | І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою. |
2. | І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі. |
3. | А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки. |
4. | І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон. |
5. | І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих. |
6. | А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром. |
7. | І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон. |
8. | І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові. |
9. | І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої. |
10. | Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів. |
11. | І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням. |
12. | А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав. |
13. | І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив. |
14. | І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона. |
15. | І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його. |
16. | А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові. |
17. | І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки. |
18. | І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі. |
19. | А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському. |
20. | І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих. |
21. | І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся. |
22. | І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих. |
23. | А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром. |
24. | І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив. |
25. | І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові. |
26. | Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він. |
27. | А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних. |
28. | Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові. |
29. | Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім. |
30. | А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край. |
31. | І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий. |
32. | А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її. |
33. | А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею. |
34. | Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі. |
35. | І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть. |
36. | І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом. |
37. | І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів. |
38. | І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім? |
39. | І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти. |
40. | Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе. |
41. | І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським. |
42. | І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга. |
43. | І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм. |
44. | І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім. |
45. | І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм. |
46. | А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край. |
47. | А земля в сім літ достатку родила на повні жмені. |
48. | І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому. |
49. | І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа. |
50. | А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону. |
51. | І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька. |
52. | А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї. |
53. | І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї. |
54. | І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб. |
55. | Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть. |
56. | І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї. |
57. | І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі. |
← Genesis (41/50) → |