← Genesis (2/50) → |
1. | І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. |
2. | І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. |
3. | І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив. |
4. | Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю. |
5. | І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю. |
6. | І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю. |
7. | І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. |
8. | І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив. |
9. | І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. |
10. | І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками. |
11. | Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото. |
12. | А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. |
13. | Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії. |
14. | А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат. |
15. | І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала. |
16. | І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. |
17. | Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! |
18. | І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. |
19. | І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому. |
20. | І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. |
21. | І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. |
22. | І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. |
23. | І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. |
24. | Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. |
25. | І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились. |
← Genesis (2/50) → |