| Ephesians (1/6) → |
| 1. | Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі, |
| 2. | нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! |
| 3. | Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, |
| 4. | так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, |
| 5. | призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї, |
| 6. | на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім, |
| 7. | що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, |
| 8. | яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, |
| 9. | об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, |
| 10. | для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі. |
| 11. | У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, |
| 12. | щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа. |
| 13. | У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, |
| 14. | Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави! |
| 15. | Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих, |
| 16. | не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, |
| 17. | щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, |
| 18. | просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, |
| 19. | і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, |
| 20. | яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, |
| 21. | вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. |
| 22. | І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, |
| 23. | а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє! |
| Ephesians (1/6) → |