← Acts (8/28) → |
1. | А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських. |
2. | І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним. |
3. | А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці... |
4. | Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили. |
5. | Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа. |
6. | А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив. |
7. | Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися. |
8. | І радість велика в тім місті була! |
9. | Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого. |
10. | Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика! |
11. | Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством. |
12. | Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися. |
13. | Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався. |
14. | Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана. |
15. | А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли, |
16. | бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса. |
17. | Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого! |
18. | Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші, |
19. | і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого! |
20. | Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші! |
21. | У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне. |
22. | Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого! |
23. | Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди. |
24. | А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили... |
25. | А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях. |
26. | А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона. |
27. | І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись, |
28. | вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю. |
29. | А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу. |
30. | Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш? |
31. | А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним. |
32. | А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! |
33. | У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається... |
34. | Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого? |
35. | А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому. |
36. | І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись? |
37. | А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий! |
38. | І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його. |
39. | А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм. |
40. | А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію. |
← Acts (8/28) → |