← 1Corinthians (7/16) → |
1. | А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки. |
2. | Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. |
3. | Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. |
4. | Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. |
5. | Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням. |
6. | А це говорю вам як раду, а не як наказа. |
7. | Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так. |
8. | Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. |
9. | Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися. |
10. | А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком! |
11. | А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини! |
12. | Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її. |
13. | І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його. |
14. | Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі. |
15. | А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру. |
16. | Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини? |
17. | Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую. |
18. | Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується. |
19. | Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей. |
20. | Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був. |
21. | Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це. |
22. | Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа. |
23. | Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей! |
24. | Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається! |
25. | Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним. |
26. | Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так. |
27. | Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини. |
28. | А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. |
29. | А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають, |
30. | а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули, |
31. | а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього. |
32. | А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, |
33. | а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині, |
34. | і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. |
35. | А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа. |
36. | А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять. |
37. | А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре. |
38. | Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще. |
39. | Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі. |
40. | Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа. |
← 1Corinthians (7/16) → |