← 1Corinthians (10/16) → |
1. | Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, |
2. | і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
3. | і всі їли ту саму поживу духовну, |
4. | і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! |
5. | Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. |
6. | А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. |
7. | Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. |
8. | Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. |
9. | Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. |
10. | Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. |
11. | Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. |
12. | Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
13. | Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її. |
14. | Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. |
15. | Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. |
16. | Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? |
17. | Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
18. | Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? |
19. | Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
20. | Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. |
21. | Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. |
22. | Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього? |
23. | Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все! |
24. | Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! |
25. | Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, |
26. | Бо Господня земля, і все, що на ній! |
27. | Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
28. | Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
29. | Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
30. | Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? |
31. | Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! |
32. | Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, |
33. | як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони. |
← 1Corinthians (10/16) → |