←  Matthew (20/28)  →
1. Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
2. Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
3. А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
4. та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.
5. Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
6. А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
7. Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.
8. Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
9. І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
10. Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
11. А взявши, вони почали нарікати на господаря,
12. кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...
13. А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?
14. Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
15. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?
16. Отак будуть останні першими, а перші останніми!
17. Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
18. Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...
19. І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!
20. Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
21. А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.
22. А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.
23. Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.
24. Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
25. А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
26. Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.
27. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.
28. Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
29. Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
30. І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
31. Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
32. Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?
33. Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!
34. І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
←  Matthew (20/28)  →