←  Isaiah (22/66)  →
1. Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?
2. Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої не побиті мечем, і не повмирали в війні.
3. Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, хоч вони повтікали далеко.
4. Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,
5. бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
6. А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.
7. І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.
8. І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.
9. І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;
10. і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;
11. і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
12. І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.
13. Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!
14. І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.
15. Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
16. Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав? Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,
17. та Господь тебе з силою викине, лицарю, і хапаючи, схопить тебе,
18. звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!
19. І попхну тебе з стану твого, і скину тебе з того місця, на якому стоїш.
20. І станеться в день той, і покличу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
21. і на нього хітона твого одягну, і підпережу Я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
22. І дам ключа дому Давидового на рамено його, і коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти.
23. І його Я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави.
24. І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного!
25. Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться кілок, що був в певне місце забитий, і буде відрубаний та й упаде, і знищений буде тягар, що на ньому, бо так каже Господь!...
←  Isaiah (22/66)  →